На этой неделе у меня одни обломы с настроением. Езжу по городу, и с каждым днем мне все меньше хочется него смотреть. Нет самого простого — уважения. Мы перестали уступать места в транспорте пожилым и беременным людям. А ведь они такие же, как и мы. Они люди. Мы перестали говорить любимому человеку доброе утро, спасибо и т.д.
Не давно прошла встреча сторонников АНП по всей России с Иваном Ивановичем в Москве. Он выбил из своего графика 2 часа. Даже ради детей он не делает столько, сколько делает ради людей, готовых любой ценой поддержать его идеи, ради людей не родных по крови, но родных по духу.
Не много о себе: учусь в 8 классе в самой обычной школе Ростова-на-Дону. Меня беспокоит образование. Я не уверена, что буду работать по специальности. Жаль… спасибо гос за это) Вместе с ребятами АНП мне не так страшно идти к нашей общей мечте. Приятно чувствовать, что я не одна. Я верю, что нам что-то удастся изменить.
После 10 сентября я ничего нового не узнала. Но я поняла, что не нужно боятся своих мыслей, действий, и не нужно боятся казаться глупо. Это же глупо! Парадокс.
Разве у детей 21 века настоящее детство… не думаю. Новые технологии — это конечно хорошо, но сегодняшнее дети не знают настоящих ценностей. А ведь дети — это будущее страны. Я не хочу, чтобы моя страна была на первом месте по употреблению алкоголя! Уважаемое правительство, ну почему вам все равно на страну в которой живет ваш народ. Ваши дети где нибудь в Лондоне… не спорю… но народ! О нем думать тоже нужно.
Анастасия Красота,
Ростов-на-Дону, Россия
Анастасия,живу в Ростове-на-Дону, мне 14 лет,увлекаюсь фотографией,историей и актерским искусством e-mail автора:nast.crasota@yandex.ru
Прочитано 8551 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Понимаю тебя Настенька, очень понимаю... и сам иногда смотрю с тяжёлым сердцем вокруг - и горестно и стыдно. Но... не падаю духом где попало, потому что УЖЕ есть ты, и такие как ты.Скажи мне, откуда у тебя такие Истинные мысли, что ты излагаешь на страницах этого сайта? Правительство тебе помогло, или это от самой тебя. Думаю что они от самой тебя. Твой мир идёт из твоего сердца - изнутри, и ты свою мечту, свою светлую красоту, невольно прецируешь на то серое и убогое что тебя окружает. И то серое и убогое от тебя светлеет, хочет оно того, или нет. Вот этим... ты УЖЕ меняешь окружающий тебя мир, здесь и сейчас - и это не сказки, а "обсолютная реальность, данная нам в ощущениях". А если таких как МЫ, будет много...как думаешь, измениться ли что-то вокруг?
Не теряй Духа, Настенька, не "обламывайся", но Верь - мир будет таким, какимм ты захочешь его видеть. Храни, и помогай Господь. Михаил.
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.